gerb

Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради

Рекомендації розробникам

 

Процедура прийняття регуляторних актів виконавчим комітетом Запорізької міської ради

Рекомендації щодо процедури підготовки, обговорення, погодження та прийняття проектів регуляторних актів міською радою та її виконавчим комітетом

Згідно Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» (далі − Закон):
Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами влади та суб’єктами господарювання.
Регуляторна діяльність – діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів.
Розробник проекту регуляторного акта – регуляторний орган, або інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акту.
Принципи державної регуляторної політики – це доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.
У відповідності до ст. 5 Закону забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: підготовку Аналізу регуляторного впливу, планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, оприлюднення проектів разом з Аналізом регуляторного впливу та М-тестом з метою отримання зауважень і пропозицій, недопущення прийняття непослідовних регуляторних актів та таких, що дублюють діючі, відстеження регуляторних актів, перегляд регуляторних актів, оприлюднення інформації.

Процедура прийняття регуляторних актів виконавчим комітетом Запорізкої міської ради

У разі необхідності прийняття рішення міськвиконкому (регуляторного акту) не включеного у прийнятий міськвиконкомом річний план підготовки проектів регуляторних актів, розробник регуляторного акту, який планується прийняти, направляє листа до департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва міської ради щодо включення проекту рішення міськвиконкому (регуляторного акту) в доповнення до річного плану.
Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва міської ради готує відповідний проект рішення міськвиконкому щодо внесення доповнень до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.
Після прийняття міськвиконкомом рішення про внесення доповнень до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, розробником регуляторного акту здійснюються дії відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», Регламенту міськвиконкому в порядку наведеному у зазначеній Процедурі прийняття регуляторних актів (див. вищенаведену Таблицю).

Процедура прийняття регуляторних актів Запорізькою міською радою

Процедура прийняття регуляторних актів Запорізькою міською радою

У разі необхідності прийняття рішення міської ради (регуляторного акту) не включеного у прийнятий міською радою річний план підготовки проектів регуляторних актів, розробник регуляторного акту, який планується прийняти, направляє листа до департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва міської ради щодо включення проекту рішення міської ради в доповнення до річного плану.
Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва міської ради готує відповідний проект рішення міської ради щодо внесення доповнень до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.
Після прийняття міською радою рішення про внесення доповнень до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, розробником регуляторного акту здійснюються дії відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», Регламенту Запорізької міської ради в порядку наведеному у зазначеній Процедурі прийняття регуляторних актів (див. вищенаведену таблицю).

У відповідності до ст. 36 Закону у разі, якщо проект регуляторного акту не був оприлюднений, або був відсутній аналіз регуляторного впливу, орган або посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до Закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушенням.

Використання посібника та онлайн-калькулятора для М-тесту

15.03.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308», якою було впроваджено оновлену Методику проведення аналізу впливу регуляторного акта, в тому числі застосування М-Тест як індикатору впливу регулювання на малий бізнес.
М-Тест є складовою аналізу регуляторного впливу (АРВ), запровадженого в 2004 році законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Розвиваючи переваги АРВ, він суттєво посилює спроможність громадянського суспільства, зокрема бізнес спільноти, впливати на ухвалення рішень органами влади. Унікальна, як для регуляторних інструментів, здатність М-Тесту надавати вимірювану (числову) інформацію перетворює АРВ на доказовий документ, що дозволяє обрати найкраще із запропонованих альтернативних рішень. В основі М-Тесту лежить методика обчислення стандартних витрат малого підприємництва на виконання конкретного регуляторного акта. Результати М-Тесту дозволяють обґрунтувати варіанти пом’якшення адміністративного навантаження на малий бізнес.
З метою більш якісної підготовки М-Тесту пропонуємо Вам скористатись посібником по М-Тесту та онлайн-калькулятором для вимірювання вартості адміністративних процедур/адміністративного навантаження суб’єктів малого підприємництва.
З посібником та онлайн-калькулятором можна ознайомитись на веб-порталі http://mtest.com.ua/.

Оцінки регуляторного впливу проектів регуляторних актів на конкуренцію в рамках проведення АРВ

Методичні рекомендації(завантажити)

Методичні рекомендації щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проектів актів на конкуренцію

Методичні рекомендації щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проектів актів на конкуренцію 14.11. 2017р (завантажити)

Роз’яснення ДРСУ щодо застосування строків проведення заходів з відстеження результативності регуляторних актів

Роз’яснення

щодо застосування строків проведення заходів з відстеження результативності

регуляторних актів

Статтею 5 Закону України від 11.09 2003 № 1160 «Про засади здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності включає, зокрема, відстеження результативності регуляторних актів.
Відстеження результативності регуляторного акта – це ряд заходів, спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті.
Вимоги щодо здійснення відстеження результативності регуляторних актів встановлені статтею 10 Закону та Методикою відстеження результативності регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.
Відповідно до статті 10 Закону відстеження результативності обов’язково проводиться щодо кожного регуляторного акта та включає в себе здійснення заходів з базового, повторного та періодичного відстеження результативності.
Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання чинності цим регуляторним актом або більшістю його положень. Проводити базове відстеження після набрання чинності регуляторним актом допускається тільки у разі, якщо для відстеження результативності використовуються виключно статистичні дані.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня проведення базового відстеження, але не пізніше 2-х років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень. У випадках, коли строк дії регуляторного акта становить менше 1 року (або рік), повторне відстеження результативності здійснюється за 3 місяці до дня закінчення визначеного строку, але не пізніше дня закінчення строку дії регуляторного акта. Регуляторний орган також має право прийняти рішення про більш раннє проведення повторного відстеження.
Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні 3 роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.
Конкретні строки проведення відстеження результативності регуляторного акта визначаються в аналізі регуляторного впливу під час підготовки проекту такого акта.
Кожен з перелічених вище видів відстеження результативності регуляторного акта включає:
• виконання заходів з відстеження результативності;
• підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності, в якому аналізуються отримані значення показників результативності та стан впровадження регуляторного акта;
• подання звіту про відстеження результативності до ДРС (для органів виконавчої влади).

Разом з тим, з практики застосування законодавства про державну регуляторну політику зазначаємо наступне.
У разі прийняття нового регуляторного акта щодо нього в обов’язковому порядку проводяться заходи з базового, повторного та періодичного відстежень у строки, встановлені Законом та визначені в аналізі регуляторного впливу до проекту регуляторного акту.
У разі, коли до діючого регуляторного акта були внесені зміни регуляторного характеру, з метою оцінки стану відносин, на врегулювання яких спрямовані ці зміни, заходи з базового, повторного та періодичного відстеження результативності проводяться окремо по кожному регуляторному акту, яким були внесені відповідні зміни.
Допускається здійснювати заходи з періодичного відстеження результативності регуляторного акта з усіма змінами в цілому, якщо таке відстеження буде проводитися з урахуванням усіх показників результативності, які були передбачені розробником для відстеження кожної зміни окремо. У цьому випадку періодичне відстеження проводиться раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження основного регуляторного акта.
Якщо регуляторний акт було викладено у новій редакції, відстежувати результативність попередньої редакції, що більше не застосовується, є недоцільним. У такому випадку щодо нової редакції послідовно проводиться базове, повторне та періодичні відстеження, як для нового регуляторного акта.
Якщо за результатами проведення базового відстеження результативності регуляторного акта, який втрачає чинність, встановлено досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті, повторне та періодичне відстеження результативності такого акта здійснювати не обов’язково.

Роз’яснення ДРСУ щодо застосування регуляторними органами вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” стосовно оприлюднення проектів регуляторних актів

Порядок та способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, визначено у статтях 9 та 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).
Згідно із статтею 13 Закону повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації розробника цього документу, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Непорозуміння найчастіше виникають при застосуванні кінцевої частини цієї норми, а саме, щодо можливості розміщення зазначених регуляторних документів тільки на офіційній сторінці розробника в мережі Інтернет.
ДРС як уповноважений орган щодо здійснення державної регуляторної політики залишається на позиції, що за наявності у розробника як друкованого засобу масової інформації (далі – ДЗМІ), так і власної офіційної сторінки в мережі Інтернет, норма Закону дозволяє розробнику визначити на свій розсуд, яким способом оприлюднити проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу.
Таким чином, розробник незалежно від наявності у нього власних ДЗМІ може оприлюднювати зазначені регуляторні документи:
у ДЗМІ та на офіційному сайті в мережі Інтернет;
у ДЗМІ;
на офіційному сайті в мережі Інтернет.
ДЗМІ можуть бути власними або визначеними розробником. За наявності у розробника власного або офіційно визначеного ДЗМІ перевага надається офіційним друкованим засобам масової інформації.
В мережі Інтернет проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу до нього розміщуються на офіційній сторінці розробника або на офіційній сторінці в мережі Інтернет органу державної влади, до сфери управління якого він належить (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів влади»).

Роз’яснення про віднесення до категорії регуляторних актів проектів нормативно-правових актів щодо критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та необхідності їх погодження з ДРСУ

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кабінетом Міністрів України постановою від 10.05.2018 № 342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі – Критерії).
Орган державного нагляду (контролю) відповідно до вимог законодавства з урахуванням зазначеної Методики, даних про настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання, пропозицій громадських об’єднань визначає у віднесеній до його відання сфері Критерії, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного органу державного нагляду (контролю).
Згідно із законодавством Критерії міститимуть, зокрема, сферу державного нагляду (контролю), у якій застосовуються критерії, відповідні цілі державного нагляду (контролю) та оцінку ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності; вичерпний перелік критеріїв; показники критеріїв, за якими визначається ступінь ризику; положення щодо періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Таким чином, у разі, якщо відповідні проекти нормативно-правових актів будуть розроблені у повній відповідності з Методикою розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та не міститимуть будь-яких інших норм регуляторного характеру, такі проекти можуть не мати ознак регуляторного акта.
Однак, проекти постанов Кабінету Міністрів України про встановлення Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, підлягають обов’язковому погодженню з ДРС як центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому наголошуємо, що під час розгляду таких проектів ДРС проводитиме їх аналіз на відповідність вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Роз’яснення ДРСУ щодо підготовки проектів рішень органів місцевого самоврядування, якими передбачається затвердити Правила благоустрою населених пунктів

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 06.09.2005 № 2807-VІ «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон № 2807) до повноважень сільських, селищних і міських рад належить затвердження правил благоустрою населених пунктів.

Згідно із статтею 34 Закону № 2807 правила благоустрою території населеного пункту розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Звертаємо увагу розробників проектів у зазначеній сфері, що 06.02.2018 набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310, яким затверджено Типові правила благоустрою території населеного пункту (далі – Типові правила).

Пунктом 3 Типових правил визначено, що ці Типові правила є підставою для розроблення і затвердження органами місцевого самоврядування правил благоустрою населеного пункту відповідно до статті 34 Закону № 2807. У разі якщо відповідною сільською, селищною або міською радою не прийнято рішення про затвердження правил благоустрою населеного пункту застосовуються ці Типові правила.

Отже, виходячи з положень Закону № 2807, проекти рішень органів місцевого самоврядування, якими затверджуються правила благоустрою населених пунктів, за своїм змістовним навантаженням мають відповідати Типовим правилам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310.

Окремо звертаємо увагу, що відповідно до частини третьої статті 34 Закону № 2807 правила благоустрою не можуть передбачати обов’язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Позиція ДРСУ стосовно проектів рішень органів місцевого самоврядування, якими встановлюється порядок відчуження майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст

Відповідно до статті 29 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР) до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено основні принципи користування майном, яке належить територіальній громаді, які полягають в наступному.

Відповідно до статті 1 Закону № 280/97-ВР право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Крім того, при визначенні матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування Розділом ІІІ Закону № 280/97-ВР встановлено, що доходи від відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

При цьому, майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Отже, основними принципами володіння та користування майном територіальними громадами законодавець визначив доцільність, економність, ефективність, а також непослаблення в результаті майнових операцій економічних основ місцевого самоврядування.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад Закон № 280/97-ВР відносить, зокрема, прийняття, виключно на пленарних засіданнях таких рад, рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

В свою чергу, згідно із частиною шостою статі 60 Закону № 280/97-ВР, доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Згідно із статтею 43 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях районних та обласних рад, за дорученням відповідних рад, вирішуються питання, зокрема щодо продажу, передачі в оренду, концесію або під заставу об’єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, питань.

Частиною десятою прикінцевих та перехідних положень Закону № 280/97-ВР встановлено, що відчуження майна, переданого до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, відчуження об’єктів комунальної власності здійснюється за рішенням власника або уповноваженого ним органу відповідно до підготовлених виконавчими органами сільських, селищних, міських рад пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, а на підставі таких пропозицій, виключно на пленарних засіданнях таких рад, приймаються рішення щодо відчуження відповідно до закону зазначеного майна.

Таким чином, відчуження майна комунальної власності здійснюється власниками або уповноваженими ними органами відповідно до закону, в інтересах територіальної громади з урахуванням його економічної доцільності та ефективності, що вирішується на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад з урахуванням пропозицій щодо порядку та умов відчуження такого майна, підготовлених виконавчими органами відповідних рад.

Підсумовуючи наведене, питання відчуження майна територіальної громади вирішуються органами місцевого самоврядування в кожному окремому випадку (на конкретно визначений об’єкт комунальної власності) відповідно до закону.

Відкриття даних регуляторних органів

Державна регуляторна служба України разом з експертами проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS з ініціативи проекту «Регуляторна мапа України» розробили перший в Україні стандарт набору відкритих даних регуляторних органів.
Враховуючи актуальність запровадження цього стандарту регуляторними органами, Державна регуляторна служба України спільно з Державним агентством з питань електронного урядування України 4 вересня 2018 року провели воркшоп-презентацію щодо впровадження першого в Україні стандарту набору відкритих даних регуляторних органів.
Учасники заходу ознайомились із положеннями стандарту та дізнались про можливості його використання для належного виконання ними вимог законодавства щодо розміщення на державному порталі data.gov.ua наборів відкритих даних регуляторних органів.
Відкриті дані потрібні для підвищення рівня прозорості та ефективності державного і муніципального управління, а також прискорення розвитку економіки. Адже на їх основі реалізують успішні соціальні та комерційні проекти.
Відриті дані часто плутають із публікацією інформації на сайтах органів влади. Насправді це – інформація у відкритих форматах, що дозволяє її зручне та автоматичне оброблення, вільне використання в особистих чи комерційних цілях.
«Впровадження першого в Україні стандарту набору відкритих даних регуляторних органів сприятиме реалізації реформи у сфері дерегуляції, головним завданням якої є зниження регуляторного тиску на бізнес. Спрощення адміністративних процедур та їх кількості, необхідних для реалізації господарських повноважень суб’єктами господарювання, зменшення кількості контрольних органів та частоти перевірок, скасування необґрунтованих дозволів та ліцензій – усе це можливе завдяки дерегуляції на місцях. Окрім того, оприлюднення даних регуляторними органами відповідно до стандарту – потужний інструментарій для громадськості та бізнес-спільноти, який дозволить брати активну участь у регуляторній діяльності, тримати під постійним контролем діяльність регуляторних органів та відстежувати факти порушень чинного законодавства їх посадовими особами, відстоювати власні права та законні інтереси», – зазначила голова ДРС Ксенія Ляпіна.
«Політика відкритості Уряду в Україні передбачає, що вся інформація, якою володіє держава, має бути доступною громадянам та бізнесу. Звісно, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом. Наприкінці 2017 року Уряд схвалив оновлену постанову № 835, якою подвоїв до 600-от кількість наборів даних, що мають бути оприлюднені органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua. Особливе місце у цих наборах посідає інформація про регуляторні акти, від якості та ефективності яких напряму залежить робота бізнесу. Тож сьогодні ми робимо впевнений крок до відкриття всіх місцевих регуляторних актів за єдиними відкритими стандартами для можливості їх чіткого розуміння, аналізу, порівняння – будь-якого вільного використання бізнесом, ЗМІ та громадськістю», – поінформував перший заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України Олексій Вискуб.
«Відкрита, прозора, загальнодоступна регуляторна політика є запорукою розвитку економіки та залучення інвестицій. Це не тільки дозволить громадянам та бізнесу краще й легше організувати своє життя, роботу, а й надасть можливість прогнозувати, планувати майбутнє. Прозорість регуляторної політики також є вагомою складовою в боротьбі з корупцією, адже там, де все прозоре та доступне, корупції важко існувати та прогресувати. Тому наш проект підтримує відкриття великого шару даних, які досі є закритими та недоступними», – зазначив директор проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS Петро Матіяшек.
«Питання про оприлюднення переліку чинних регуляторних актів на Єдиному державному порталі відкритих даних – це один з індикаторів методології рейтингу прозорості інвестиційного сектору. Ми перевіряємо, чи оприлюднений цей перелік із зазначенням дати набуття чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження результативності та інформації про місце оприлюднення. Загалом у методології п’ять індикаторів стосуються реалізації регуляторної політики, і ми вважаємо, що дотримання їх робить інвестиційний сектор у містах значно прозорішим», – наголосила керівник проекту Transparent cities/Прозорі міста Катерина Цибенко.
«Якість даних є однією з ключових проблем використання відкритих даних. Для тих наборів, оприлюднення яких вимагається законодавством, окрім загальних вимог визначених у постанові КМУ №835 від 21.10.2015р, доцільно розробляти певні стандарти які б дозволяли певним чином їх уніфікувати. Ми вдячні за підтримку нашої ініціативи і пишаємося причетністю до створення першого такого стандарту набору відкритих даних для регуляторних органів. Адже саме ці дані мають величезний потенціал, бо вони дозволять прискорити процеси дерегуляції господарської діяльності на місцях та суттєво удосконалити процеси урядування, за рахунок їх цифровізації та автоматизації, як це і має бути у 21-му столітті», – наголосив член Громадської ради при ДРС, СEO проекту «Регуляторна мапа України» Олександр Пліва.
Участь у заході також взяли представники структурних підрозділів обласних державних адміністрацій з питань реалізації державної регуляторної політики, посадові особи обласних державних адміністрацій відповідальних за оприлюднення публічної інформації у форматі відкритих даних, представники Асоціації міст України та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Фонду Східна Європа, Фонду «Євразія», фахівці ДРС, експерти з питань реалізації регуляторної політики та ЗМІ.

Рекомендації ДРСУ для оприлюднення набору даних «Перелік регуляторних актів»

Головною метою впровадження рекомендацій щодо оприлюднення набору даних «Перелік регуляторних актів» є ефективний обмін інформацією про регуляторну діяльність між розпорядниками та користувачами даних. Рекомендації дають регуляторним органам прості та зрозумілі інструкції щодо оприлюднення набору на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, розробникам – гнучку модель для обміну даними та створення програмного забезпечення.

Які переваги отримують розпорядники:
— роз’яснення нормативно-правової бази;
— інструкції щодо підготовки, оприлюднення та оновлення набору;
— шаблон таблиці та структуру;
— інструкції щодо оформлення паспорту набору.

Які переваги отримують користувачі та розробники:
— можливість автоматизованої обробки наборів (поєднання та порівняння даних різних розпорядників, імпорт даних у інформаційні системи);
— модель даних для розробки програмного забезпечення та обміну даними.

Зміст
— Вступ
— Розділ 1. Деякі питання нормативної бази
— Розділ 2. Інструкції для розпорядників щодо оприлюднення набору на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних
— Розділ 3. Інструкції для розробників щодо роботи з відкритими даними про регуляторні акти
— Корисні ресурси
— Контакти

Рекомендації розроблені ГО «Агенція журналістики даних» (Texty.org.ua) та проектом «Регуляторна мапа України» в рамках проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах» за сприяння Державної регуляторної служби України, Державного агентства з питань електронного урядування України. Реалізація проекту в Україні здійснюється за підтримки USAID/UK aid.